У Полтаві відбулася міжнародна конференція про фемінізм, або рівні можливості в журналістиці
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Днями у Полтаві відбулася 2-денна конференція «Журналістика рівних можливостей: Наснаження агентів змін», присвячена темі гендерної рівності та фемінізму в медіа. Конференція – це 2-а частина проекту, який реалізовують шведська громадська організація «Newality Group» у співпраці з українським громадським «Педагогічним центром «Академія»» за підтримки державного «Swedish Institute».
Проект передбачав освітні візити в Швецію та Україну з підготовкою матеріалів за тематикою гендеру.
Реалізацією 1-ої частини проекту став візит у Гетеборг (Швеція) в жовтні 2018 року.
Одна з ініціаторок та організаторок проекту Анна Лібель розповіла:
«У нас була група з 7 журналістів та студентів медійного напрямку. Ми приїхали на досить інтенсивну кількаденну програму. Спілкувалися з представниками наукової сфери, фахівцями державних установ, пов’язаних з гендерною політикою, також з корпоративного світу. Вони всі розкривали важливість гендерної позиції. Наскільки суспільство буде вигравати від цього. На жаль, в Україні немає ще відповідної гендерної інфраструктури. Різниця між Україною і Швецією в цьому питанні – десь 40-50 років. Ми хочемо створити мережу однодумців. Щоб мати підтримку одне від одного як професійну, так і моральну. Й сподіваємося, що це будуть довготривалі стосунки. Це можливість отримувати інструментарій: як шукати теми, розкривати їх, як використовувати фемінітиви…»
А щодо обрання теми та формату конференції як 2-ої частини проекту пояснила:
«Основним поштовхом стало 8 березня. Нам захотілося змінити фокус цього дня й сприйняття українським суспільством загалом тематики гендеру, бо в західних країнах – це не день святкування квітами, а більше день конструктивного діалогу за гендерною й дотичними темами…
А сприйняття дарування кухонного приладдя 8 березня в родині залежить від контексту інших 364 днів».
За словами ще однієї ініціаторки медійного проекту та його організаторки Наталі Дмитренко, метою є «наснажити українські медіа по-новому висвітлювати гендерну тематику та створювати контент нової якості. Також це спроба донести питання фемінізму та гендерної рівності навіть до тих, хто скептично ставиться до цих тем…
Я за рівність можливостей вибору професії та контексту життя.
Медіа, виробники будь-якого контенту (навіть рекламного) мають величезний вплив на суспільство й споживачів. Нам би хотілося, щоб той посил, який вони дають, був більш сучасним й допомагав розуміти людям, що може бути вибір…
Образ жінки необхідно формувати відповідно до реалій. А гендерні теми – висвітлювати позитивно…»
Протягом 2-ох днів експертки зі Швеції та України провели лекції та майстер-класи для колег. Учасники конференції розглядали питання якісної журналістики та професійних медіа-стандартів, проблеми рівності та гендеру, знайомилися з кращими практиками у сфері підтримки прав жінок, гендерної рівності та медіа.
Шведська журналістка зі спеціалізацією теми гендеру в медіа Йозефін Якобсон, відповідальна за комунікації у Шведській агенції гендерної рівності, представила «Глобальні дослідження щодо висвітлення гендеру» та провела тренінг «Інструменти поліпшення гендерної рівності в організаціях і новинах». Учасники впевнилися, наскільки стереотипними, а інколи невідповідними, є особливості сприйняття подій та їх учасників й що потрібно в роботі над медійним матеріалом достатньо критично осмислювати все.
Вікторія Аксельссон, провідна викладачка медіа комунікацій та журналістики в гімназії (Віммербі, Швеція) розмірковувала над «Гендерними нормами в журналістській освіті: виклик чи можливість». Також провела екскурс в життя та творчість однієї зі шведських феміністок – письменниці та політичної журналістки Астрід Ліндгрен.
Директорка Музею жіночої та гендерної історії (Харків) Тетяна Ісаєва презентувала заснований в 2008 році перший та на сьогодні єдиний в пострадянському просторі й Східній Європі спеціалізований музей гендерного інформування як простір для діалогу. Це унікальний проект консолідації жіночого руху. Музей збирає та зберігає експонати, що демонструють штучний процес створення гендеру та маніпуляцій, що відбуваються у суспільстві. Серед експозицій музею: «Створимо музей про себе!», «Дещо про гендер», «Жінки підтримують жінок», «Крізь скляну стелю», «Історія людства – це не лише історія чоловіків», «Гендерні проблеми чоловіків», «Сексизм – практика дискримінації», «Правда про 8 березня», «Жінки в армії», «Зупинимо насильство!», «Жінки в науці». Загалом – 3 000 експонатів та арт-проекти.
Галина Падалко, ведуча суспільно-політичного шоу «Протилежний погляд: Live», проектна координаторка Громадянського Руху «Свідомі», прес-офіцерка «Digital Transformation Institute of Ukraine», модерувала панельну дискусію «Гендерна чутливість у ЗМІ: як це робиться у світі та Україні. Як нам наблизитись до практик кращих країн».
Журналістка, менеджерка бази експерток «Спитай жінку» та гостьова редакторка Громадського радіо Катерина Мацюпа запропонувала тренінг «Не соціалочка, а людські історії. Як писати тексти на гендерно чутливі теми?» й наголосила, що історії (на відміну від новинних матеріалів) повинні бути емоційними.
Вероніка Новікова, менеджерка бази експерток «Спитай жінку», письменниця, PR та SMM-консультантка NGO-сектору зупинилася на особливостях та можливостях «Самопрезентації в соціальних мережах та медіа» й познайомила з базою експерток «Спитай жінку».
Феміністка, ЛГБТ-активістка, тренерка з СОГІ та гендерної рівності Тіна Собко детально розповідала, «Хто такі фемініст(ки)и та як зробити знайом(у)ого фемініст(кою)ом?».
Олена Алчанова, авторка контенту «Beetroot Academy», колумністка проекту «The Devochki» та екс-журналістка освітньої платформи «LABA» міркувала про «Фемінітиви в медіа: примха чи необхідність?»:
«Я хочу, щоб кожна і кожен із нас у суспільстві відчували себе нормально.
Просто нормально…»
А журналістка Катерина Майборода (Запоріжжя) в презентації «Де брати теми для текстів про гендер?» акцентувала:
«В Україні все сегментовано. Є профільні за темою гендеру ЗМІ. Є окремі рубрики у всеукраїнських ЗМІ. Але цю тему потрібно висвітлювати навіть у звичайних ЗМІ. Й так, щоб не було нудно, страшно чи соромно!..
Не завжди реально зробити достатньо. Але завжди можна зробити те, що в твоїх силах і в твоїй компетенції… Можна вічність чекати, поки станеш достатньо крутим для себе… Але ти можеш бути крутим і корисним для когось саме зараз…»
Лінійний продюсер «UA: Рівне» Дмитро Бондар презентацією «Моніторинг контенту регіонального мовника» продемонстрував можливості медійного аналізу.
Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини, презентувала свою книгу «Чому не варто боятися фемінізму?». Про історію фемінізму, його хвилі, різницю між ліберальним та радикальним фемінізмом, наскільки важливою є видимість жінки у професії (й це відображають фемінітиви), наскільки фемінізм поєднаний з націоналізмом відбулася дискусія.
Приймаючим простором виступив resto-club «Podium» (ТЦ «Metropolitan Mall»).
Участь у конференції взяли українські медійни(ці)ки, громадські активістки й ті, хто вивчає та лише цікавиться журналістикою.
«Найсвіжіша аналітика, численні практичні поради, актуальний та цікавий контент, тренінгові вправи, особистий досвід – все це, щоб розібратися у нюансах висвітлення питань рівності жінок та чоловіків», – поділився враженнями журналіст, кандидат політичних наук Максим Забеля (Мирноград, Донецька область).
Тетяна Сушко
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
